У межах реалізації проєкту «Розумна пожежна частина» одним із ключових етапів стала підготовка та модернізація інженерної інфраструктури пожежних підрозділів. Мова йде не лише про встановлення окремих технічних рішень, а про формування надійної, універсальної та масштабованої основи для подальшої цифровізації, автоматизації та підвищення енергоефективності.

У цій публікації наведено реальний практичний кейс виконання робіт – від аналізу вихідного стану приміщень до монтажу електричних шаф і централізації керування інженерними системами пожежної частини.

Першим об’єктом, де було прийнято рішення встановити центральний щит управління, стала 16 ДПРЧ. Будівля підрозділу являла собою переобладнаний житловий будинок, який на момент початку робіт не мав упорядкованої системи електропроводки та слаботочних мереж.

Керівник підрозділу, плануючи проведення ремонтних робіт і володіючи інформацією про розробку проєкту «Розумна пожежна частина», виступив ініціатором впровадження рішень саме на цьому об’єкті. Завдяки його підтримці роботи з модернізації інфраструктури було розпочато в найкоротші терміни.

Початковий стан інженерної інфраструктури

На початковому етапі робоче місце диспетчера фактично виконувало функцію умовного «серверного приміщення», оскільки під час будівництва будівлі окреме технічне приміщення не передбачалося.

У цьому приміщені були зосереджені всі наявні слаботочні комунікації, а також частина керування електричними пристроями напругою 220 В. Після переміщення робочого місця відкривалася реальна картина стану інженерних мереж, з якої і розпочався практичний етап реалізації проєкту.

Першим завданням стало впорядкування наявних комунікацій: розплутування кабелів, їх маркування та визначення подальшої логіки підключення.

Модернізація електропроводки та підготовка до централізованого керування

Наступним етапом стала повна заміна застарілої електропроводки напругою 220 В, що забезпечувала живлення освітлення, вентиляційного обладнання, інформаційного табло та інших споживачів.

З урахуванням конструктивних особливостей будівлі було прийнято рішення відмовитися від штробування стін. Уся нова проводка прокладалася в кабельних коробах, що дозволило досягти оптимального балансу між вартістю, швидкістю виконання робіт та естетичним виглядом приміщень.

Усі кінці кабелів було зведено в одну точку для подальшого встановлення електричної шафи з контролером і керуючими реле.

Резервування та ручне керування

З метою підвищення надійності та забезпечення резервних сценаріїв керування у разі відмови автоматизованих систем було реалізовано можливість ручного ввімкнення окремих пристроїв. Для цього біля робочого місця диспетчера встановлено звичайні вимикачі, які дублювали функції автоматизованого керування.

На момент реалізації таке рішення виглядало логічним та виправданим, однак у подальшому саме цей досвід став підґрунтям для переосмислення підходів до резервування та організації керування інженерними системами.

Результати першого етапу впровадження

Фінальний результат першої версії проєкту суттєво перевершив початковий стан інфраструктури. Було створено впорядковану, зрозумілу та керовану систему електроживлення і слаботочних мереж, готову до подальшого розвитку.

Усі роботи з модернізації виконувалися без зупинки повсякденної діяльності підрозділу, що було одним із ключових організаційних завдань.

Саме під час реалізації цього проєкту сформувалося нове бачення щодо:

• підходів до модернізації інженерної інфраструктури;
• принципів розміщення та розключення кабельних мереж;
• адаптації рішень до будівель різного типу;
• необхідності уніфікації електричних шаф як основи для подальшого масштабування проєкту «Розумна пожежна частина».

Практична реалізація модернізації в 16 ДПРЧ підтвердила, що навіть у будівлях старого фонду можливо поетапно створити сучасну, надійну та універсальну інженерну інфраструктуру. Отриманий досвід став основою для подальшого розвитку проєкту та формування типових рішень, придатних до впровадження в інших пожежних підрозділах.