Зміст.
1. Анонс.
2. Плата в розетку RG12.
3. Запуск першого проекту “Розумна пожежна частина”.
Виконавши попередні розрахунки кількості елементів отримали наступний перелік необхідних елементів:
1. Ардуіно UNO R3 + W5100 – 25
2. DS18b29 вуличні – 25
3. DS18b29 внутрішні – 125
4. Конденсатор керамічний 0.1uF – 25
5. Конденсатор електроліт 100uF/16v – 25
6. Резистор 4,7кО – 25
7. Двопортові телефонні розетки – 150
8. Блок живлення 200v/9v – 25
9. Конектори телефонні – 300
10. Корпуса – 25
11. Вита пара екранована
12. Сигнальний кабель 4х0.22
13. Дюбеля, стяжки, припой, флюс, паяльник і т.д.
Спочатку була впевненість в своїх силах щодо самостійного виготовлення плат, але після виготовлення двох тестових зразків впевненість в швидкому виготовлені в кількості 150 шт одразу згасла. Тому, на EasyEDA намалювали плату та замовили її виготовлення в Китаї на сервісі jlcpcb.com
Ось такий вигляд мав прототип у програмі.
За два тижня отримали готові плати.
Можна довго розказувати про якість, але скажу тільки одне – плати просто БОМБЕЗНІ. Усі отвори гільзовані, двостороння металізація і т.д. Разом із доставкою, при заказі 200 плат, вартість однієї плати становить 4 грн!!!! Це в рази дешевше, ніж просто купити односторонній текстоліт!!!
Отже, наступний крок – підготовка робочого місця для виготовлення елементів та розміщення робочого стенду. Розібрали та переробили наявні шафи та полиці…
Було
Стало
Так, як інструмента ніякого не має – із наявних матеріалів виготовляємо “третю руку” ))).
Приступаємо до пайки 150 датчиків . Після – процес відмивання флюсу. Підготовка розеток – викрутить 600 шурупів, виламати 300 перегородок, що не потрібні, та заважають, у верхніх 150 кришках зробити отвори, в які будуть виглядати датчики, відкусити клеми на усіх проводках розетки та припаяти 1200 проводків до плати. Два тижні безперервної роботи.
Наступний крок – маркування унікальних адрес датчиків. Спочатку вирішили, що адреси будуть надруковані та наклеєні на розетки, але виходячи з того, що кришки розеток можуть бути замінені, то доцільніше буде пронумерувати корпуса і у файлі зберігати відносно номеру адресу датчика. Але ще треба також зберігати на всякий випадок адресу датчика в корпусі. Тому задача наступна:
1. Зчитати адресу датчика
2. Занести номер датчика та адресу у файл
3. Пронумерувати корпус датчика
4. Роздрукувати адресу та вкласти всередину корпуса.
Зважаючи на 150 однотипних операцій проводимо автоматизацію цього процесу ))).
Написаний скетч, який зчитує адресу датчика, присвоює унікальний номер, записує у файл на сервер дану інформацію та друкує на термопринтері стікер, що вкладається в корпус.
Процедура досить проста. Підключаємо датчик, тиснемо кнопку старт, відриваємо з термопринтера стікер та вкладаємо його в корпус і маркером фіксуємо номер із стікера.
Поки проходить маркування триває робота із виготовлення корпусів для материнської частини.
